М. Грушевський про установчу владу українського народу

У статті зазначається, що українські історики і правознавці отримали можливість вивчити багату творчу спадщину та нові актуальні аспекти історії державо- і правотворення в творах М.С. Грушевського з часів горбачовської «перебудови». Доводиться, що сучасні вітчизняні дослідники звертають увагу на концепцію «національної ідеї», державного будівництва Київської Русі, козацької республіки Б. Хмельницького, конституційного процесу періоду УНР, організації конституційного процесу в творчості видатного державознавця, яка є актуальною й на сьогодні. Акцентується увага, що без вивчення цієї концепції неможливе дослідження не лише історії УНР, а й історії вітчизняного державотворення. У статті акцентується увага на важливості актуальних проблем конституційної реформи в Україні, що передбачають наступність, урахування традицій та історичного досвіду організації і функціонування державної влади, концептуальних засад здійснення установчої влади. Доведено, що історична відсутність законодавчо врегульованого складу, компетенції і процедури Генеральних, полкових і сотенних козацьких рад давали підстави царському уряду перебрати на себе право дозволу чи заборони їх скликання, визнання чи невизнання їх рішень. Відтак визначальним у державотворенні для М. Грушевського було верховенство народу, його установчої влади. М. Грушевський був впевнений, що «піднятий загальний матеріальний рівень життя» народу, духовної культури, «певний моральний ригоризм конче потрібний для успіху, розвитку й твердості демократичного ладу… Тільки тоді, коли держава, громада стане не пустою вивіскою,…а дійсним центром мислі і волі, предметом культу, релігії, яким вона була для старинного елліна або римлянина; тоді тільки збудується Велика Україна»

Doi: 10.37635/jnalsu.27(4).2020.16-28