Теоретичні та історичні аспекти формування спеціально-наукової картини світу на основі порівняльно-правових досліджень

У статті розглянуто елементи теорії наукової картини світу, процеси історичного формування загальної та спеціально-наукових картин світу. Звернуто увагу на особливості становлення наукових картин світу в науках про людину в другій половині XVIII – першій третині ХІХ ст. Автор зазначає, що найважливішим проявом порівняльно-правового мислення вчених-юристів, незалежно від його втілення в тій чи іншій науковій дисципліні, стало формування протягом цього періоду на тлі банкрутства універсалістських правових ідеологій неметафізичної наукової картини світу – окремого, особливого і загального в правовому розвитку. Основою цієї наукової картини стала концептуалізація правової карти світу, що формується виключно з національно-державних правопорядків як окремих одиниць, територіальних і тотальних за своїм охопленням. Елементами такої наукової картини світу стали також учення про іманентний характер загального у правовому розвитку, що існує у формі загальних елементів національних правопорядків (поряд із своєрідними елементами) та процесу діалогу цих правопорядків, про особливе в праві як конкретне загальне, про своєрідність національного права, запозичення у праві, класифікацію правових систем.