Теоретичні та практичні проблеми захисту права власності в спадкових правовідносинах

Актуальність обраної теми обумовлюється тим, що спадкування є однією з найпоширеніших підстав набуття майна у власність фізичними особами. Зважаючи також на ту обставину, що найчастіше спадкоємцями є родичі спадкодавця, з метою уникнення спорів між ними, законодавство має містити ефективний механізм як врегулювання відносин між спадкоємцями з приводу перерозподілу спадщини чи зміни черговості спадкування, так і механізм захисту прав та інтересів спадкоємців у разі виникнення спорів. Метою даної статті є виявлення прогалин та суперечностей в цивільному законодавстві та судовій практиці при дослідженні основних способів захисту прав спадкоємців у спадкових правовідносинах, та способів їх вирішення. Зазначається, що при наявності спорів між спадкоємцями здійснюється не захист права власності, адже спадкоємці ще не набули право власності, а захист права на спадщину, за яким вони зможуть набути право власності на спадкове майно. Відзначається відсутність в законодавстві України конкретного переліку способів захисту прав спадкоємців, що негативно впливає на судову практику, адже часто використовують неналежні способи захисту. В статті аналізується судова практика розгляду спадкових спорів та визначаються основні помилки, які допускають суди при вирішенні таких справ. Окрема увага зосереджена на дослідженні таких способів захисту як визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, визнання спадковим того майна, яке належало померлому, але не ввійшло до складу спадщини. В статті досліджено момент виникнення права власності на спадкове майно у спадкоємців та здійснено критичний аналіз норми ст. 1268 ЦК, якою визначається момент, з якого спадщина належить спадкоємцеві – а саме з моменту відкриття спадщини. Відзначається колізія між нормами ст. 1268 та ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в частині встановлення моменту виникнення права власності на нерухоме майно в порядку спадкування

Doi: 10.37635/jnalsu.27(3).2020.95-108