У статті визначаються основні етапи формування доктрини «зобов’язання щодо захисту» («R2P»); аналізуються її три ключових компоненти («зобов’язання держав щодо захисту», «міжнародна допомога та створення потенціалу», «своєчасне і рішуче реагування» з боку міжнародної спільноти), а також вимоги, які висуваються до застосування сили, тобто критерії військової інтервенції.
Ключові слова: зобов’язання щодо захисту, масові грубі порушення прав людини, гуманітарна інтервенція, критерії військового втручання, державний суверенітет