У статті висвітлюється питання визнання обов’язковості правової доктрини як проблема юридичної методології, що виникає у дискусії про джерельне значення цієї правової форми. Доводиться, що заперечення обов’язковості правової доктрини значною мірою обумовлене методологією позитивістської моделі права, яка має суттєві недоліки. Обґрунтовується наявність у правової доктрини специфічної обов’язковості, джерелом якої є авторитет як прояв принципу внутрішнього розуму.
Ключові слова: правова доктрина, методологія, обов’язковість, юридичний позитивізм