Поновлення договору оренди землі: проблеми теорії та судової практики

Землі виступають найважливішим об’єктом навколишнього природного середовища, є незамінним засобом виробництва в сільському господарстві, територіальним базисом для розміщення різноманітних об’єктів. Стверджується, що належне функціонування відносин щодо оренди земель є запорукою сталого господарського обігу, гарантією реалізації прав та виконання обов’язків як орендодавцем, так і орендарем відповідної земельної ділянки. Дискусійним є питання поновлення договору оренди землі по закінченню строку його дії. Метою дослідження є окреслення існуючих теоретичних та правозастосовчих проблем щодо поновлення договору оренди землі, внесення пропозицій з усунення останніх. Для досягнення цієї мети використано системно-структурний метод наукового пізнання, за допомогою якого проаналізовано приписи законодавства щодо поновлення договору оренди землі, висвітлено їх співвідношення та взаємодію. Доведено, що переважне право орендаря існує щодо поновлення договору оренди землі лише на той самий строк і на тих самих умовах і за відсутності заперечень щодо такого поновлення з боку орендодавця. При намаганні орендаря змінити істотні умови договору оренди землі й за відсутності згоди орендодавця на такі зміни переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк припиняється. Наголошено, що в кожному спорі слід встановлювати добросовісність дій орендодавця щодо відмови в поновленні договору оренди землі з однією особою (орендарем) й наступного укладення договору з новим орендарем. Видається дискусійним застосування в земельних орендних правовідносинах категорії «менш захищена» сторона, оскільки залежно від суб’єктного складу сторін цих правовідносин такою стороною може виступати як орендар, так і орендодавець. Підсумовано, що Верховий Суд має уніфікувати практику застосування приписів законодавства щодо поновлення договору оренди землі (лише у комплексі з іншими нормативними приписами або автономно, з використанням принципу «мовчазної згоди»). На можливість автономного застосування таких приписів вказують норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству». Виявлені недоліки правового регулювання поновлення договору оренди землі після спливу його строку вказують на напрями вдосконалення законодавства у сфері оренди земель, що має практичну значимість

Doi: 10.37635/jnalsu.27(3).2020.48-62