Посмертне донорство: на шляху формування національного правового підходу

Посмертне донорство органів є одним з найбільш актуальних питань в медицині. Практика використання органів померлих осіб для порятунку інших життів існує в більшості держав світу, але існують країни, які не знайшли єдиного вирішення цього питання. Тому основна мета роботи полягає у вивченні питання посмертного донарства в Україні і визначенні його відповідності європейсько­правовим стандартам. Матеріалом даного дослідження є правова регламентація посмертного донорства, як певної частини медицини. Зокрема, досліджуються норми міжнародного права, а також окремі положення національного законодавства різних країн, які спрямовані на регулювання відносини в сфері посмертного донорства. Результатом дослідження стали висновки про необхідність і можливість формування єдиних міжнародних стандартів правового регулювання посмертного донорства, і розробка на їх основі національного законодавства. Тому автори вважають, що назріла гостра необхідність в розробці єдиних засад законодавства про донорство і трансплантації. Їх наявність не тільки дозволить уникнути юридичних колізій, але і дозволить визначити шляхи вдосконалення національного законодавства та єдину термінологію понятійного апарату. Встановлено, що законодавчі акти повинні розроблятися системно і повно, як і будь­який інший нормативний акт