Право інтелектуальної власності на продукт штучного інтелекту

 Штучний інтелект – відносно нове поняття, яке поступово впроваджується в життя суспільства. Вже сьогодні сучасні технології допомагають людині удосконалювати процеси виробництва готових продуктів у творчій сфері. Віднедавна штучний інтелект може виробляти певні продукти самостійно, без участі людини. При таких швидких темпах розвитку техніки, а також штучного інтелекту, законодавці не встигають доповнювати законодавчу базу, що захищає права інтелектуальної власності відповідними нормативно-правовими актами. Це означає, що на даний момент не визначено, кому належить право інтелектуальної власності на продукт штучного інтелекту. Мета дослідження полягає у визначенні таких понять, як «штучний інтелект», «право на інтелектуальну власність», в даній статті вивчена діюча нормативно-правова база в сфері авторського права на продукти штучного інтелекту. Вивчено існуючі теорії щодо штучного інтелекту і способів законодавчого регулювання питань в даній сфері. Для написання даної статті були застосовані такі методи дослідження: інтегральний метод наукового аналізу, метод синтезу, загальнонауковий метод класифікації, метод дедукції. Також були використані метод порівняльно-правового аналізу, юридико-телеологічні методи і метод правового регулювання. У статті виявлені проблеми міжнародної правової системи. Автор з'ясував, що на даний момент право інтелектуальної власності на продукти штучного інтелекту не регулюється правовими нормами. Система правового регулювання права на інтелектуальну власність потребує модернізації. Сучасні технології розвиваються дуже швидко, а правова система не встигає приймати відповідні закони для регулювання таких питань як право інтелектуальної власності на продукти штучного інтелекту, відповідальність за результати діяльності та можливості використання штучного інтелекту. З практичної точки зору, дана тема має глобальне значення. На сьогоднішній день штучний інтелект і сучасні технології успішно впроваджуються в суспільне життя. Вчені-програмісти вже сьогодні створюють програми штучного інтелекту, які роблять наше життя простішим; інвестори фінансують такі організації з метою збільшення капіталу. Однак питання приналежності прав на інтелектуальну власність на продукт штучного інтелекту залишається неврегульованим

Doi: 10.37635/jnalsu.27(4).2020.231-241